Напередодні ювілею ми вирішили поцікавитись чим живе карапчівська громада. Отже, можете дізнатись про історію села, а також про його людей, проблеми та перспективи розвитку
Історична довідка
Перша згадка про село Карапчів — 17 березня 1573 року, коли Іоан Воде пише у грамоті, що село переходить у власність Юрашки та Владка, правнуків Сіми Збієри
... Читати далі »
У березні 1954 року на базі Просикурянського м’ясного радгоспу у нашому районі створили навчальний заклад, у якому готували трактористів-машиністів сільського виробництва. Минув час і сьогодні Глибоцький професійний ліцей (ГПЛ) має ліцензії з 16 професій. У середу ГПЛ відзначав іменини. За „круглим столом” зустрілись представники влади, департаменту освіти і науки, молоді та спорту ОДА, керівники установ, фермерських господарств, директори професійно-технічних закладів області.
Директор Глибоцького професійного ліцею Микола Макаревич розповів про здобутки та зміни. Зокрема звернув увагу на ремонт та нові меблі, зроблені власними силами. На сьогодні тут навчаються 465 дітей, котрих забезпечують триразовим харчуванням та гуртожитком. „Державникам” виплачують стипендію. Середній прохідний бал при наборі — 7,2. Також Микола Васильович подякув
... Читати далі »
Лісовий обхід Дмитра Марусенка — один із найвіддаленіших у Верхньопетрівецькому лісництві. Від контори до угідь — 14 кілометрів. На 608 гектарах ростуть змішані ліси. Є й чисті ялинники. Лісові квартали межують з державним кордоном із Румунією.
У ясну погоду видно село Верхні Фратівці і Румунські Карпати. Службове житло майстра (лісовий кордон) — за якихось 20 метрів від інженерних споруд кордону (на фото). У масивах збереглись дороги, збудовані ще за часів Австрії та Румунії. Свого часу ними їхав на полювання колишній король Румунії Міхай. На цьому обході 28 років пропрацював батько Дмитра. Хлопчик ще не ходив до школи коли татко брав його до лісу і щодня пізнавав щось нове для себе. Особливо під час літніх канікул. Бо у лісі стільки ці
... Читати далі »
«Музика» дитячих голосів і вдячні посмішки матерів — її життя
Кажуть, щаслива та людина, яка з радістю йде на роботу і з радістю із неї повертається. Тридцять дев’ять років кожного дня акушера пологового відділення центральної районної лікарні Надії Кройтор починається з поглядів і довіри людей. Адже між звичними ранками та вечорами вона — медик за покликанням.
Родом з сусідньої Росії — Брянської області (Почепський район, село Сємци). У 1972 році закінчила Брянське медучилище за спеціальністю „акушерка” і 1974-го направили працювати медсестрою відділення переливання крові у Глибоцькій лікарні. З 1983-го — акушерка пологового відділення. «Музика» дитячих голосів і щасливі посмішки матерів, і особливий запах маленьких людей, які щойно прийшли в це
... Читати далі »
Як ми вже анонсували, 10 березня у Карапчеві відбувся відкритий турнір із настільного тенісу, в якому взяли участь 38 майстрів малої ракетки з сіл Йорданешти, Купки, Кам’янки, Старого Вовчинця, Слобідки і Ропчі (Сторожинецький район), а також з Глибоки. Змагання проводились за олімпійською системою, а три перші місця у них посіли Костянтин Призишнюк, Міхай Шапка, Микола Воробець з Карапчева, Йорданешт і Кам’янки. Їх нагороджено кубком, грамотами та подарунками організаторів турніру — Карапчівської сільради і місцевого приватного підприємця Миколи Ватаманеску. Спеціальний приз вручили і найстаршому учаснику — глибочанину Дмитру Зозуляку, якому 66 років. У проведенні змагань допомогли вчителі фізвиховання Карапчівського ліцею Валентин Бойку, Василь Шородок та
... Читати далі »
Навчання у школі наближалось до завершення, і Марійка вже бачила себе десь в ролі майбутнього бухгалтера. Та, коли віддзвенів останній дзвоник, а відтак випускникам Карапчівської середньої школи вручили атестати, до дівчини підійшов директор Василь Іванович Товарницький і запропонував:
— Ось у дитсадку спиртозаводу є місце на роботу, спробуй. Саме так нині Марія Іванівна Єремко замість бухгалтера почала у 1966 році працювати нянькою. Невдовзі вступила на заочне відділення Чернівецького педучилища, а з 1969 року її призначили завідуючою отого заводського дитячого садка. А ще через рік ця установа, котру очолювала зовсім молода дівчина, в районі вже займала перші місця. — Наш дитсадок, — розповідає Марія Іванівна, — у ті часи був невеликим — всього одна група і близько двох десятків дітей. Але й опісля, коли у
... Читати далі »
Стан доріг як у державі, так і у нашому районі не витримує жодної критики. Скільки про це писано-переписано, а світла у кінці тунелю так і не видно. Це ми відчуваємо щоднини, добираючись на роботу у маршрутках, бо бусик так підкидає та трясе, аж кістки хрустять. А водії ведуть авто ніби замінованим полем, обминаючи вибоїни. Хто йде пішки нерозчищеним тротуаром — то у великому напруженні і страху, бо його у будь-яку хвилину може обляпати болотом і водою авто, що рухається. Провина водія у цьому — незначна. А хто ж винен? Два роки тому нас переконували, що дороги врятує транспортний збір, включений до акцизу на пальне. Мовляв, дороги псують ті, хто ними їздить, отож вони і повинні платити. Та цієї зими з’ясувалось, що головний ворог — не машини, а температура повітря і природні явища. І за оці 2 роки, відколи ввели акцизний збір, стан доріг не покращився, а став іще гіршим, аніж був. Це шляхи не лише державно
... Читати далі »
Наприкінці минулого тижня, а саме 22 лютого, Домніці Дмитрівні Федеренчук (на знімку) із Турятки виповнилось поважних 90 літ. Із нагоди цього ювілею її тепло привітали і вручили цінний подарунок та матеріальну допомогу сільський голова Іван Дуткович, соціальні працівники сільради та територіального центру, які доглядають за самотньою жінкою. Слід додати, що Домніка Дмитрівна і досі гарно вишиває, читає релігійну літературу і в міру своїх можливостей порається на присадибній ділянці.
Добіг до логічного завершення обласний етап всеукраїнського конкурсу „Вчитель року”. Педагоги підвищували професійну компетентність, ділились здобутками, демонстрували престижність фаху.
Із 18 вчителів, котрі крокували до перемоги у районному етапі, 4 фаворитів змагались на рівні області у номінаціях: „Іноземна. Французька мова”, „Інформатика”, „Фізика”, „Музичне мистецтво”, „Російська мова”. Педагоги підготували напрацювання, проводили відкриті уроки та ділові ігри, писали тести, складали конспект уроку. Фахові журі відзначили оригінальність поданих конкурсних матеріалів, нетрадиційність напрацювань вчителів, творчість під час проведення ділової гри і визначили талановитих і творчих спеціалістів. Цьогоріч всі четверо представників педагогічної родини Глибоччини посіли переможні місця. Тож другими стали вчитель фізики Старововчинецького ліцею Василь Каменю
... Читати далі »
Довго можна дивитися на море, гори та вогонь, але не у телевізор чи на монітор
Напевно, кожен чув вислів „Берегти, як зіницю ока”. Адже дані свідчать, що страх втратити зір є однією із найстрашніших фобій людства у цивілізованому світі. Отож, які небезпечні хвороби підстерігають наше „дзеркало душі”, як їх розпізнати і як вберегтися — вирішили дізнатися у головного офтальмолога Глибоччини Таїсії Ковальчук.
— Яка статистика офтальмологічних захворювань? — За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 2002 р. зафіксовано 161 млн. осіб з порушенням зору, з-поміж яких 37 млн. осліпли. Сьогодні таких вже 45 млн. й надалі спостерігається тенденція зростання. По Україні кількість захворювань ока та його придатків за останні 5 рок
... Читати далі »
Перша згадка про село Карапчів — 17 березня 1573 року, коли Іоан Воде пише у грамоті, що село переходить у власність Юрашки та Владка, правнуків Сіми Збієри
Директор Глибоцького професійного ліцею Микола Макаревич розповів про здобутки та зміни. Зокрема звернув увагу на ремонт та нові меблі, зроблені власними силами. На сьогодні тут навчаються 465 дітей, котрих забезпечують триразовим харчуванням та гуртожитком. „Державникам” виплачують стипендію. Середній прохідний бал при наборі — 7,2. Також Микола Васильович подякув
У ясну погоду видно село Верхні Фратівці і Румунські Карпати. Службове житло майстра (лісовий кордон) — за якихось 20 метрів від інженерних споруд кордону (на фото). У масивах збереглись дороги, збудовані ще за часів Австрії та Румунії. Свого часу ними їхав на полювання колишній король Румунії Міхай. На цьому обході 28 років пропрацював батько Дмитра. Хлопчик ще не ходив до школи коли татко брав його до лісу і щодня пізнавав щось нове для себе. Особливо під час літніх канікул. Бо у лісі стільки ці
Родом з сусідньої Росії — Брянської області (Почепський район, село Сємци). У 1972 році закінчила Брянське медучилище за спеціальністю „акушерка” і 1974-го направили працювати медсестрою відділення переливання крові у Глибоцькій лікарні. З 1983-го — акушерка пологового відділення. «Музика» дитячих голосів і щасливі посмішки матерів, і особливий запах маленьких людей, які щойно прийшли в це
Як ми вже анонсували, 10 березня у Карапчеві відбувся відкритий турнір із настільного тенісу, в якому взяли участь 38 майстрів малої ракетки з сіл Йорданешти, Купки, Кам’янки, Старого Вовчинця, Слобідки і Ропчі (Сторожинецький район), а також з Глибоки. Змагання проводились за олімпійською системою, а три перші місця у них посіли Костянтин Призишнюк, Міхай Шапка, Микола Воробець з Карапчева, Йорданешт і Кам’янки. Їх нагороджено кубком, грамотами та подарунками організаторів турніру — Карапчівської сільради і місцевого приватного підприємця Миколи Ватаманеску. 
— Ось у дитсадку спиртозаводу є місце на роботу, спробуй. 
Наприкінці минулого тижня, а саме 22 лютого, Домніці Дмитрівні Федеренчук (на знімку) із Турятки виповнилось поважних 90 літ. Із нагоди цього ювілею її тепло привітали і вручили цінний подарунок та матеріальну допомогу сільський голова Іван Дуткович, соціальні працівники сільради та територіального центру, які доглядають за самотньою жінкою.
Із 18 вчителів, котрі крокували до перемоги у районному етапі, 4 фаворитів змагались на рівні області у номінаціях: „Іноземна. Французька мова”, „Інформатика”, „Фізика”, „Музичне мистецтво”, „Російська мова”. Педагоги підготували напрацювання, проводили відкриті уроки та ділові ігри, писали тести, складали конспект уроку.
— Яка статистика офтальмологічних захворювань?