Родом з сусідньої Росії — Брянської області (Почепський район, село Сємци). У 1972 році закінчила Брянське медучилище за спеціальністю „акушерка” і 1974-го направили працювати медсестрою відділення переливання крові у Глибоцькій лікарні. З 1983-го — акушерка пологового відділення. «Музика» дитячих голосів і щасливі посмішки матерів, і особливий запах маленьких людей, які щойно прийшли в цей світ, — стали її буднями. Все ж таки щодня, як на фронті: будь-якої миті може виникнути непередбачувана ситуація, яка вимагатиме негайного рішення, від якого може залежати життя обох — і матері, і дитини. І до цього неможливо звикнути, неможливо раптом перестати хвилюватися.
Але не тільки у праці знайшла себе ця привітна жінка. Молодою захопила серце стрункого парубка Петра Кройтора, випадково зустрівши його після концерту у районному будинку культури. Згодом одружились і у парі виростили доньку Ольгу, котра сьогодні кандидат фізико-математичних наук, асистент кафедри загальної фізики інженерно-технічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича.
Народжена на початку весни, Надія Василівна була й залишається жінкою-Весною з усіма притаманними цій порі рисами: оптимістична, чарівна, залюблена у квіти. Адже вона — жінка з шармом. У всьому: в одязі, у створенні домашнього інтер’єру, в стравах, які готує для своєї сім’ї, й  пригощає колег.
У день ювілею рідні, колеги, друзі хочуть, щоб кожен день приносив вам радість спілкування, Надіє Василівно, скріплював вашу НАДІЮ, утверджував ВІРУ і помножував ЛЮБОВ!
Р.S. Надія Василівна якось розповідала мені про день мого народження. За що дуже вдячна їй, оскільки мама завжди відгукувалась про неї з повагою.