У ясну погоду видно село Верхні Фратівці і Румунські Карпати. Службове житло майстра (лісовий кордон) — за якихось 20 метрів від інженерних споруд кордону (на фото). У масивах збереглись дороги, збудовані ще за часів Австрії та Румунії. Свого часу ними їхав на полювання колишній король Румунії Міхай. На цьому обході 28 років пропрацював батько Дмитра. Хлопчик ще не ходив до школи коли татко брав його до лісу і щодня пізнавав щось нове для себе. Особливо під час літніх канікул. Бо у лісі стільки цікавого й таємничого.
Згодом був лісовий технікум, екологічний факультет Чернівецького університету.
 Дмитро Дмитрович показує насадження та лісові культури, які доглядав та садив батько. Нині він на пенсії, але свій досвід передає синові. У 67 лісовому кварталі є незвичайна криничка з чистою джерелицею і називають її «Нектарієвою». Розповідають, що її назвали на честь священика Нектарія і вона ніколи не пересихає. На кам’яній брилі чітко видно викарбувану дату: 1892 рік. Влітку вода прохолодна, а взимку не замерзає. Кілька годин ми милувались краєвидами зимового лісу.