Учні художніх шкіл зі всієї Буковини з’їхались у вівторок на обласний пленер до музею-садиби Ольги Кобилянської у Димці з нагоди 150-річчя від дня народження видатної української письменниці. Тут юні художники упродовж дня зробили свої малюнки, що відтак будуть виставлені у Чернівецькому краєзнавчому музеї. Передбачено і те, що ряд кращих робіт пленера учні передадуть у дарунок музеям, зокрема і садибі Ольги Кобилянської у Димці.
Мабуть, немає найважчого у житті, аніж на старість залишитись самотньою людиною, до того ж практично на вулиці. Щось подібне трапилось із Катериною Георгіївною Катан — 76-річною жителькою Багринівки.
У березні цього року в її хаті сталась пожежа, що знищила вогнем всю будівлю. Куди було подітись старенькій? Спершу, начебто, забрала її до себе одна із дочок, але відтак, як кажуть люди, вона виставила матір за поріг… На певний час Катерині Георгіївні надала притулок сестра Марія. Та селянська натура тягнула жінку на те місце, де була її хата, нехай і на згарищі. І тоді односельці, зокрема і сільський голова Микола Патраш та релігійна община п’ятидесятників, вирішили звести для
... Читати далі »
Із 19 вересня на посаду начальника Глибоцького РВ УМВС призначено Артема Куцака. Йому 34 роки, народився у селі Старомлинівка Великоновосілківського району Донецької області. Має вищу освіту — закінчив Донецький інститут внутрішніх справ, факультет правознавства. По закінченні вузу працював на різних посадах оперативника на Донеччині, відтак міста Чернівці, а до новопризначення — заступником начальника Глибоцького райвідділу міліції. Артем Миколайович одружений, разом з дружиною виховують чотирирічну доньку.
— Наскільки мені відомо, перш, аніж Вас затвердили на посаду начальника райвідділу, довелось пройти «курс молодого бійця». Тобто, здати відповідні тести з фізичної підготовки, стрільби тощо. Важко бу
... Читати далі »
Є в прабабусі Лінці мрія: сісти самій за кермо скутера та й проїхатись Тарашанами…
У селі про бабусю Лінцю (Олену Олександрівну Добрянську) знає ледь не кожен. Та й як не знати цю вельми енергійну і жваву не за віком жінку, якій іде вже 89-й рік, котра донедавна хвацько сідала на велосипед і їхала за хлібом у магазин, або то й далі до своїх дочок. Щоправда, близько двох місяців тому з Оленою Олександрівною трапилась халепа: оступилась і впала, сильно побивши руку у ключиці — навіть гіпс наклали. Тож на деякий час довелось відмовитись від колеса.
— Але то не біда, — без тіні суму каже старенька,— ще кілька днів потерплю й обов’язково сяду на велосипед. Не можу&nb
... Читати далі »
Приклади благодійності у нашому районі, власне, уже не рідкість як з боку окремих людей, так і цілих колективів: допомагають тим, хто того потребує, і грішми, і одягом, і продуктами. А ось прояв доброчинності, що зініціювала пані Наталія — власник VIP-студіо „Каприз” із Глибоки, здається, зроблено вперше. Принаймні, це підтвердила директор комунального закладу „Карапчівська загальноосвітня школа- інтернат” Марія Кирилюк.
Так ось, пані Наталія разом зі своїми чотирма співробітницями напередодні Дня працівників освіти безплатно надали перукарські послуги, а заодно привезли і засоби гігієни 87 учням школи. Треба було бачити, якою радістю світились очі дітей, коли їх гарно підстригли, зробили зачіски. — Ти бачиш, — звертались одне
... Читати далі »
Вересень… Золоті листочки де-не-де проблискують у густій насиченій зеленню кроні дерев, сповіщаючи — осінь прийшла. Такої чудової пори, 18 вересня 1912 року, родина Ботушанських поповнилась ще одним членом сім’ї, другою донькою Домочкою, котрій доля підготувала не лише важкі випробування, тернистий шлях, а й славу, якої не сподівалася: стати окрасою Буковини — народною поетесою, художницею, письменницею, громадським діячем, жінкою-матір’ю трьох дітей: Євгена, Віталія, Ольги.
Мені пощастило цього року відвідати Мелітополь, де жила після війни Домка Ботушанська. На тихій вулиці Пушкіна, 290, заховавшись у зелені, все так же стоїть і вдивляється маленькими вікнами у світ старенька хата Солоненків. Зараз тут мешкає її старший син Євген з дружиною Тетяною та дітьми. Саме в цій хатині Домка Сидорівна віддавалась годинам творчості. Тут вона ночами вичиту
... Читати далі »
Учні художніх шкіл зі всієї Буковини з’їхались у вівторок на обласний пленер до музею-садиби Ольги Кобилянської у Димці з нагоди 150-річчя від дня народження видатної української письменниці. Тут юні художники упродовж дня зробили свої малюнки, що відтак будуть виставлені у Чернівецькому краєзнавчому музеї. Передбачено і те, що ряд кращих робіт пленера учні передадуть у дарунок музеям, зокрема і садибі Ольги Кобилянської у Димці.
— Наскільки мені відомо, перш, аніж Вас затвердили на посаду начальника райвідділу, довелось пройти «курс молодого бійця». Тобто, здати відповідні тести з фізичної підготовки, стрільби тощо. Важко бу
— Але то не біда, — без тіні суму каже старенька,— ще кілька днів потерплю й обов’язково сяду на велосипед. Не можу&nb
Так ось, пані Наталія разом зі своїми чотирма співробітницями напередодні Дня працівників освіти безплатно надали перукарські послуги, а заодно привезли і засоби гігієни 87 учням школи.
Мені пощастило цього року відвідати Мелітополь, де жила після війни Домка Ботушанська. На тихій вулиці Пушкіна, 290, заховавшись у зелені, все так же стоїть і вдивляється маленькими вікнами у світ старенька хата Солоненків. Зараз тут мешкає її старший син Євген з дружиною Тетяною та дітьми. Саме в цій хатині Домка Сидорівна віддавалась годинам творчості. Тут вона ночами вичиту