Так ось, пані Наталія разом зі своїми чотирма співробітницями напередодні Дня працівників освіти безплатно надали перукарські послуги, а заодно привезли і засоби гігієни 87 учням школи.
Треба було бачити, якою радістю світились очі дітей, коли їх гарно підстригли, зробили зачіски.
— Ти бачиш, — звертались одне до одного, — як я зараз „кльово” виглядаю.
Навіть підходили до вчителів, аби похизуватись своїм виглядом. До речі, перукарі не обминули наданням послуг і декого з педагогів. Словом, влаштували того дня у школі-інтернаті невелике свято модної стрижки і зачіски.
— Ми дуже вдячні,— сказала Марія Василівна,— глибоцьким благодійникам за це свято, що вони влаштували, особливо нашим вихованцям.
На те пані Наталія відповіла, що відтепер вона разом зі своїми помічницями навідуватимуться до інтернату регулярно, бо вважають християнським обов’язком допомагати цьому закладу, його вихованцям, принести їм бодай маленьку радість і насолоду.