Продовжуємо знайомити читачів із геральдикою населених пунктів району.  Отож, подаємо герби та прапори сіл Тарашани та Станівці, виготовлені за ескізами члена Українського геральдичного товариства (УГТ) у Львові Дмитра Ніколаєвича, який мешкає у Турятці. Він тісно співпрацює з відомим миколаївським геральдистом Ігорем Янушкевичем.
Додамо, що ті керівники територіальних громад, котрі теж побажають виготовити для своїх сіл чи установ подібну геральдичну атрибутику, можуть звертатись до Дмитра Георгійовича за телефоном 097-7432187.

На синьому полі срібний перевернутий вилоподібний хрест. У нижній частині поля золота квітка льону.  У правій верхній частині золотий декоративний сигль "Т”, оповитий срібним рослинним орнаментом. У лівій частині золотий ткацький човник із срібною шпулькою, з якої звивається петлями срібна нитка.

Тлумачення символіки
Село Тарашани розташоване у східній частині Глибоцького району. Вперше згадується у грамоті 1418 року.
Срібний вилоподібний хрест нагадує стратегічний автошлях міжнародної категорії з європейських країн через Чернівці до України і трасу обласної категорії, які з’єднуються у Тарашанах. Складові частини хреста – уособлення життєвих доріг, які стеляться рушником від рідної домівки у велике життя, та символізують безперервність і цілісність людського існування, а також відкритість і гостинність мешканців.    
Стилізована квітка льону золотого кольору на синьому полі символізує спеціалізацію з вирощування  льону на землях сільської громади, а також завод з переробки льону, який свого часу був у Тарашанах і був відомий на Україні. Льон став символом світла, чистоти і вірності, у давнину вироби з нього цінувалися вище за золото. Льон – символ дівочої краси, наречені тримали при собі льон, зашитий в одяг (як оберіг).
Декоративний сигль "Т” – називний символ — перша літера назви села Тарашани. Рослинний орнамент навколо літери стилізовано символізує облаштування і охайність осель місцевих мешканців.
Човник із шпулькою підкреслює розвинуте ткацтво, полотняні вироби славилися за межами району і області. Цей вид ремесла майстрині і нині передають своїм нащадкам. 
Синій колір на гербі символізує відродження, щирість і вірність, золотий — втілення знатності, багатства, могутності і постійності, срібний — благородство, чистоту і відвертість.
Геральдичний щит обрамований у національному українському стилі,  увінчаний стилізованою короною, складеною із п’яти золотих пшеничних колосків (перший, третій і п’ятий більші) з перевеслом, що  свідчить про розвиток сільського господарства.
З-під нижньої частини картуша (графічна прикраса) з обох боків бачимо золоті гілки калини з червоними китицями ягід — символ здоров’я, вірності, життєвої стійкості і сили, а також гостинності та доброзичливості мешканців.
Нижню частину перетинає зелена хвиляста стрічка з надписом "ТАРАШАНИ”.  На синій стрічці — "1418” — дата письмової згадки про село.


 
Символіка і колір прапора повторює символіку і колір герба села Тарашани.
 Синій колір на прапорі символізує відродження, щирість і вірність, жовтий втілює знатність, багатство, могутність і постійність, білий (срібний) колір є символом благородства, чистоти і відвертості.
Розгалуження вилоподібного хреста розташоване на умовному центрі прапора. 






Щит перетятий. У верхньому синьому полі золотий соловейко, що співає,  стоячи на золотій сопілці. Обабіч вінок із срібного яблуневого цвіту і золотого листя. У нижньому червоному полі три золоті цеглини, між якими золоте полум’я.


 Станівці розташовані у східній частині Глибоцького району на автошляху обласної категорії. Село засноване під час правління Штефана Великого (ХVII ст.). Збереглася легенда походження назви поселення: під час битви воїнів Ш.Великого з воїнами польського короля Іоана Альберта відзначився воїн Стенеску. Після перемоги господар подарував йому землю, де зараз і розташовані Станівці. Слово "стенеште” слов’янського походження і означає "військовий табір”.
В усі часи Станівці славилися талановитими музикантами, колекціонерами народних мелодій, аматорами народних театрів. Ансамбль сопілкарів, створений Алексою Постеукою на фестивалі аматорського мистецтва у Києві здобув бронзову медаль, сурмачі на чолі із Д.Ніколайчуком були призерами обласного фестивалю "Біля золотих джерел”, Парасковія Пілат на міжнародному фестивалі (1987р.) здобула призове місце за гру на дримбі. У селі пам’ятають родинні династії музикантів: Ісака і Корнелія Постевків, Касіяна Плантуса, Цуркана, Драгоша Постевки. Словом, соловейко на сопілці символізує багаточисельні музичні таланти станівчан. А образ цієї пташки — це символ людського щастя, співучості і красномовства. Він є провісником  весни.
Срібний яблуневий цвіт із золотим листям символізує родючі сади. З давніх-давен сельчани віддають перевагу вирощуванню яблук різних сортів, навесні оселі потопають у білопінному цвітінні, який символізує радість життя, відновлення та надію на врожай.
Три золоті цеглини свідчать про наявність підприємства з випалювання керамічної цегли (збудоване наприкінці 60-х років ХХ століття).  Це єдиний завод на Глибоччині даного напрямку.     
Синій колір на гербі символізує відродження, щирість і вірність, червоний — мужність, любов і великодушність, золотий — велич, багатство і постійність, срібний — примирення і чистоту.
Геральдичний щит увінчаний стилізованою короною, складеною із п’яти золотих пшеничних колосків (перший, третій і п’ятий більші) з перевеслом, що означає статус села. 


Полотнище квадратної форми перетяте на синє і червоне поля. На обох  зображення золотого солов’я. Обабіч — вінок із срібного яблуневого цвіту і золотого листя. 

Кольори і фігури прапора частково повторюють кольори і фігури герба. Детальне тлумачення символіки прапора подано в описі герба с.Станівці.   
Синій колір на прапорі символізує відродження, щирість і вірність, червоний — втілює мужність, любов і великодушність, жовтий — це велич, багатство і постійність, срібний (на прапорі білий)  означає примирення і чистоту.