Як і в минулих роках, 1 квітня вшанування жертв Білокриницької трагедії розпочалося з Богослужіння, яке правила група священиків з навколишніх сіл на чолі з благочинним Глибоцького району, митрофорним протоієреєм отцем Іоаном Гордою. Піднесені до янголів  неба співи, щоб почули і душі невинно убієнних понад сім десятків років тому на цій місцевості, виконав чоловічий хор Святомиколаївського храму с.Волоки,  яким майстерно диригує Іван Боднар. А коли співали «Вічная їм пам’ять», то високі смереки, які, мов вартові охороняють пам’ятні хрести,  похитнулися від вітру, ніби мертві у землі заворушилися.

У своєму повчальному слові після служби Божої отець Іоан закликав присутніх (румунською та українською мовами) ніколи не забувати про трагічні події, які сталися на цій місцевості. Головне, щоб ми розповіли дітям і онукам, привели їх на це пам’ятне місце задля того, щоб знали ціну миру і щоб такого більше ніколи не повторилося.
До пам’ятника покладали квіти представники обласної державної адміністрації, керівники районної влади та очільники   Румунської дипломатичної місії у Чернівцях, керівники громадських товариств, делегації від Сучавської повітової ради, примарії міста Сірет та ін.
Траурний мітинг вів Старововчинецький сільський голова Петро Остафійчук. Першим виступив народний депутат України Іван Попеску, який просив усіх присутніх завжди пам’ятати невинні жертви сталінізму. «Сьогодні ми повинні створити дружні умови життя для всіх етнічних груп і не допустити ніколи повторення жахіття початку сорокових років», - сказав парламентарій.
Голова районної ради Григорій Ванзуряк   підкреслив, що історики й дотепер не знають достеменно скільки людей полягло під сталінськими кулями, проте впевнені, що це місце не треба забувати, і не допустити до влади диктаторський режим задля добра майбутніх поколінь.
Перший заступник голови райдержадміністрації Богдан Підлубний зазначив, що події, які сталися на початку сорокових, були засекречені і стали відомими лише після отримання Україною своєї державної незалежності, а дослідження цієї трагедії треба продовжити.   
Генеральний консул Румунії у Чернівцях пані Елеонора Молдован зауважила, що вже стало традицією щороку приходити у Варницю помолитися та хвилиною мовчання згадати невинно убієнних. «Те, що сталося у Білій Криниці, примушує нас задуматись. У 2010 році Парламент Румунії прийняв Закон, яким визначено день вшанування пам’яті румунів, убитих у Білій Криниці. Громадянське суспільство, державні інституції нашої країни сьогодні поруч з вами у цей трагічний для всього народу день», —  сказала на завершення румунський дипломат.  
До присутніх також звернулись голови обласного та міського Товариства жертв сталінських репресій Ілля Попеску та Октавян Біволару. Учні з Петрівців декламували вірші, присвячені цій чорній днині.
Зворушливими були спогади 90-річного полковника Петре Гуцану, який приїхав з Румунії, а сам родом з Купки. Чверть години він по-військовому тримався і розповів перед мікрофонами та камерами про день, коли він ледь врятувався і залишився живим. Пан Петро є один з небагатьох «живих документів» про ту трагедію, коли лягли під кулями сотні і сотні невинних чоловіків, жінок та дітей. Страх сталінських депортацій примусив його виїхати у 1944 році до Румунії.
За традицією тут роздавали калачі та поману, тільки, на превеликий жаль, окремі особи цьому  моменту надали більше уваги, ніж свідку тих подій.

Микола Шапка.