Наприкінці червня, коли у Глибоці відбулося справжнє «п’ятизіркове свято», нашими гостями було майже півтора десятка делегацій, в тому числі добра половина — закордонних. Таку можливість наш район отримав завдяки вже кількарічній співпраці та дружбі з різними регіонами Румунії, Молдови, Польщі. І завжди приємно, що Глибока була та залишається на передових позиціях в області щодо транскордонного співробітництва. У цей день неодноразово йшлося про вступ України до єдиної європейської родини, про те, що шлях України до Євросоюзу лежить через Буковину, а її європейські ворота — це Глибоччина. Якщо не дивитися під ноги, в прямому сенсі цього вислову, з решта точок зору з цим можна і варто погодитись. А доказом цього є як вдале географічне розташування, так і прагнення переважної більшості краян.Мені сподобався вислів одного румунського гостя рівня керівництва повітової ради, який порівняв євроінтеграцію будь-якої держави, у нашому випадку — України — з одруженням молодої людини: зробить вона це чи ні, все одно через п’ять років пожалкує. І в цьому є своя правда і філософія. Питання в іншому: про що жалкувати? Отже, і євроінтеграція — це справа, яка має свої плюси і мінуси. Реальні плюси євроінтеграції Загальновідомо, що головна перевага вступу України в ЄС полягає у можливості виходу нашої держави на один рівень з провідними країнами Європи та прийняття її до співдружності вільних, розвинутих в економічному та політичному плані держав.
Вступ України до Євросоюзу дозволить нам приєднатися до одного з найвідкритіших світових ринків: більшого, ніж ринки США та Японії.
Придбавши для себе будь-який товар, кожен громадянин Євросоюзу може бути впевнений у його якості та надійності. І щоб не бути голослівним, сьогодні навіть Міністерство охорони здоров’я визнає чималий фальсифікат серед дорогих і недорогих ліків. Тому багато хто з нас купує їх через знайомих за кордоном.
Після вступу до Євросоюзу перед громадянами країни-новачка відкривається велика кількість європейських кордонів та з’являється унікальна можливість вільно, без перешкод та принизливих «візових контролів» пересуватися Європою. Громадянин Євросоюзу не повинен вистоювати довгі черги у посольствах інших європейських держав з метою отримання дозволу на перебування у тій чи іншій країні, а також доводити працівникам іноземної дипломатичної установи відсутність намірів залишитися там на заробітки чи нелегальним мігрантом.
Зрештою, цих аргументів ще чимало, але не можна залишити поза увагою і мінуси.
Про деякі вигадані недоліки європейської родини
Правда, що ідеального нічого немає, але треба постійно прагнути до вдосконалення. Стає дивно, коли окремі зацікавлені сусіди вигадують «кілометрові» причини щодо негативу євроінтеграції України. Зрозуміло, шлях тернистий, але головне — кінцевий результат. Цей шлях для України розпочався і перші перешкоди чинить братня Росія, яка відкрито заявляє про «тренування закриття кордону для українського експорту в разі підписання Україною договору про асоціацію на Вільнюському саміті» цієї осені.
Хоча у російському МЗС заявили, що Росія ніколи не перешкоджала «європейському вибору» України, водночас наголошують на те, що торговельні стосунки з українцями у Митному союзі через це погіршаться.
Таку заяву зробив офіційний представник МЗС Олександр Лукашевич. Бачте, вони не проти, але стосунки погіршаться.
Ніяк не заспокояться наші східні сусіди із вигаданими прогнозами не тільки у економічному, а й у політичному плані. Наприклад, «у разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна втратить свій суверенітет і перестане бути стратегічним партнером для Росії». Таке переконання в інтерв’ю телеканалу «Росія-24» висловив радник Президента Російської Федерації Сергій Глазьєв, – повідомляє Укрінформ.
«Підписуючи угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна позбавляє себе суверенного права з усіх питань торгової політики, які ми віддали у Митний Союз. Україна перестає бути для нас стратегічним партнером, тому що вона зникає як міжнародний партнер, як суб’єкт міжнародного права, оскільки усі свої дії в торговій сфері вона повинна буде погоджувати з Європейським Союзом», - заявив російський чиновник. Тут виникає питання: яка європейська держава втратила свій суверенітет після євроінтеграції? Франція, Німеччина, Польща, Румунія? Чи може Росія не має жодних комерційних зв’язків з цими та іншими державами Євросоюзу?
Правда, багато хто з українців хвилюється про внутрішній «найбільший недолік» життя у складі європейської родини: це те, що треба буде працювати з такою відповідальністю, як на заході. Замислитись і над якістю! І тут справді ті умовні 5 чи більше років будуть для багатьох дуже тернистими, адже ми хочемо жити так, як у Німеччині, а працювати як у нас. Зрештою, при бажанні все можливо.
Українська влада прагне до Європи
У вівторок Президент Віктор Янукович під час виступу у Верховній Раді закликав депутатів якомога швидше підтримати пакет законопроектів, необхідних для підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
«Ми повинні значно прискорити реалізацію програми реформ, зокрема закінчити реформування судової системи, органів прокуратури та внутрішніх справ. Пропоную Верховній Раді якнайшвидше підтримати відповідний пакет законопроектів», — заявив Янукович з трибуни парламенту.
Зокрема він згадав про впровадження нового Кримінального процесуального кодексу, законодавство про адвокатуру, а також про закони, передбачені планом дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Янукович заявив, що прийняття пакета законів, необхідних для подальшого просування у європейському напрямку — це «домашнє завдання, яке повинен виконати парламент напередодні саміту у Вільнюсі, щоб Україна змогла підписати Угоду про асоціацію з ЄС і розширену Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС».
«Асоціація з Європейським Союзом потрібна не владі чи опозиції. Асоціація потрібна українцям. Це, в першу чергу, — стимул до подальшого реформування, прискореної модернізації, підвищення соціальних стандартів», — зазначив Президент.
Разом з тим, в інтерв’ю провідним українським телеканалам Віктор Янукович, висловився, що «і Росія, і Євросоюз є нашими стратегічними партнерами - це зафіксовано у відповідних міждержавних документах».
Підготував
Микола Шапка.