Для реалізації соціальної ініціативи Президента В.Януковича «Діти — майбутнє України» у нашому краї діє Районна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2013 — 2017 роки. Її мета — популяризація здорового способу життя, створення умов для спортивної діяльності, залучення населення району до масового спорту, збереження колективів фізичної культури та спортивних клубів, забезпечення участі в обласних змаганнях, проведення районних конкурсів, створення сприятливих умов для якісного дозвілля А ще — поліпшення матеріально-технічної бази фізкультурно-спортивних установ шляхом капітальних та поточних ремонтів, підвищення уваги органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до проблем спорту. Наразі на Глибоччині функціонують 150 спортивних споруд, з яких 145 перебувають у комунальній власності, а 5 — у державній. Зокрема у нашому районі облаштовані 4 стадіони, 27 майданчиків зі спортивним обладнанням, 31 футбольне поле, 1 майданчик з синтетичним покриттям, 45 різноманітних майданчиків, 26 спортзалів, 16 приміщень для фізкультурно-спортивних занять. Також у районі діють 3 спортивні школи: Глибоцька, Волоцька, Кам’янська. Тут займаються 1039 учнів: 101 — баскетболом, 18 — велосипедним спортом, 265 — волейболом, 30 — дзюдо, 157 — настільним тенісом, 440 — футболом, 28 — гирьовим спортом, 52 —спортивним орієнтуванням, 463 — спортивним туризмом, 14 — шахами, 36 — мотоспортом. Досягнення вихованців спортшкіл чималі. Зокрема, Глибоцька ДЮСШ у сезоні 2012-2013 здобула не одну звитягу. Дзюдоїсти стали переможцями та призерами першості області серед ДЮСШ, чемпіонату області серед юнаків та дівчат до 16 років, футболісти здобули високі місця в обласній першості, а також у чемпіонаті ДЮФЛ (Дитячо-юнацька футбольна ліга), Кубка України Євро-2012, турнірах, що відбувались у Новодністровську та Сторожинці. Не відстали і баскетболісти з волейболістами, які показали хороші (у деяких випадках навіть відмінні) результати в обласних змаганнях серед команд ДЮСШ, а також у міжобласних турнірах. Та найбільшого успіху досягли представники настільного тенісу, які стали чемпіонами України та Європи. Вражають і здобутки Глибоцького центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді: переможець чемпіонату України зі спортивних походів, а також різноманітних обласних змагань і, як наслідок, уже 18 років поспіль Глибоцький район утримує перше місце у рейтинговій таблиці Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької облдержадміністрації за напрямком «Туристсько-краєзнавча база». Одним з найважливіших аспектів розвитку спорту у нашому краї є модернізація спортивних споруд. На сьогоднішній день оновили майданчики у Тереблеченській, Глибоцькій та Валякузьминській ЗОШ, Грушівському та Турятському НВК, Глибоцькій та Молодійській дошкільних установах. При модернізації залучили бюджетні, спонсорські та інші джерела фінансування.
Михайло Божеску, заступник голови РДА.
Стадіон і спортмайданчики — то їхня стихія
Цьогоріч Павло та Валентин стали переможцями чемпіонату області серед вихованців ДЮСШ, третього етапу змагань на призи клубу «Шкіряний м’яч», є кандидатами до збірних команд Буковини у своїх вікових групах для участі у чемпіонаті України. Обидва хлопці не обмежуються лише заняттями футболом: Павло ще грає у гандбол, а Валентин — у баскетбол. До речі, батько Валентина — Володимир Козачук — один з кращих футболістів Глибоччини, який і тепер у свої 38 років активно виступає у різних турнірах. Хочеться сподіватись, що під керівництвом досвідченого тренера Миколи Ляха Павло та Валентин досягнуть ще немало хороших результатів у футболі. Як, скажімо, син Миколи Георгійовича, який зараз грає в команді майстрів Української футбольної прем’єр-ліги.
Був у її ігровій практиці і хокей на траві, і команда вищої ліги у Сумах…
П’ятнадцятирічне дівчисько з Кам’янки приїхало до Івано-Франківська, маючи твердий намір вступити у технікум фізичної культури. Від природи володіла задатками з гандболу, а в атестаті за 8 клас були хороші оцінки. І таки Євдокія Марф’юк здійснила свою мрію. Тут, у технікумі, відкрила для себе ще одну гру — хокей на траві. Освоїла її завдяки власним і зусиллям тренера вельми непогано. Власне, навіть виконала, граючи за команду навчального закладу, норматив кандидата у майстри спорту. — Коли закінчувала технікум, — пригадує Євдокія Танасіївна, — мене запросили вчитись у Сумський педагогічний інститут (кафедра фізвиховання) і водночас грати за команду вишу «Буревісник», що виступала у вищій лізі тодішнього Союзу РСР. Три роки виступу за «Буревісник» були у Євдокії досить успішними: «доросла» до майстра спорту. Щоправда, офіційні документи на це звання не отримала і досі. Але, як часто, на жаль, трапляється у великому спорті, дівчину переслідували складні травми, перенесла операцію меніска на обидві ноги. У той же час коханий хлопець запропонував руку і серце, отож і повернулась у рідне село. Словом, про хокей на траві довелось забути і розпочалось сімейне життя, тривала робота у кам’янській школі. Нині ж Євдокія Танасіївна тренер-викладач сільської ДЮСШ, веде чотири групи юних футболістів. До речі, свого часу ще й сама грала за жіночу команду з футболу. Нещодавно тренер зі своїми вихованцями посіла перше місце на Всеукраїнських змаганнях ВФСТ «Колос» з футболу під девізом «Хто ти, майбутній олімпієць?». Ось такий життєвий перебіг у цієї неординарної спортсменки, педагога, матері 4 дітей.
