На позачергових виборах Тереблеченського сільського голови, що відбулись 15 грудня 2013 року, із поміж трьох кандидатів переконливу перемогу здобув Валерій Сака.
Він є уродженцем Тереблече (народився 1 лютого 1958 року), має вищу освіту — закінчив Кам’янець-Подільський сільгоспінститут, працював головним агрономом, головою колгоспу «Прикордонник», начальником державного підприємства Служби міжнародних автомобільних перевезень. Валерій Федорович одружений, має двох дорослих синів.
—  У своїй передвиборній програмі на чому, перш за все, акцентували увагу, аби зацікавити виборців?
— Що можна, чесно кажучи, при нинішніх фінансових можливостях обіцяти людям? А тому попри все казав сельчанам: буду шукати можливості зробити дороги обох сіл такими, аби бодай машини не кидало з ями в яму. А ввечері головні, а відтак і решту вулиць були освітлені. Не хочу і не буду вішати локшину на вуха тим, хто мене добре знає, живе поруч зі мною. Бо то є ганьба.
—  Те, що Тереблече і Горбівці впритул наближені до українсько-румунського кордону, мабуть, накладає свій відбиток на ці села. Скажімо, в тому, що їм належить створювати своєрідну візитну картку для нашої держави. Гадаю, згідні із таким твердженням?
— У якійсь мірі я вже сказав про наміри щодо облаштування наших сіл. Хотів би тільки додати, що вони повинні, і, сподіваюсь, таки будуть візитівками Глибоччини, власне й України на Буковині.
— Той короткий термін, впродовж якого вам довелось напередодні займатись вирішенням питань територіальної громади, стане підмогою у подальшій роботі на посаді сільського голови. Втім, не відкидаю і того, що допоможе і досвід працівників сільради, її депутатів, настановчі поради і апарату райради. Тож успіхів Вам.
— До слова, досвід депутатської роботи деякий я маю, оскільки мене свого часу двічі поспіль обирали до районної ради. І той період, про який ви говорите, теж дещо додав. А значить спільно можна і потрібно братись за вирішення проблем, що постають перед сільським головою. А їх, повірте, є чимало.