Новий день   
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » 2013 » Червень » 21 » Погруддя Міхаю Емінеску освятили у Глибоці минулої суботи
1:37 PM
Погруддя Міхаю Емінеску освятили у Глибоці минулої суботи
Минулої суботи у центрі Глибоки біля районного краєзнавчого музею урочисто  відкрили погруддя видатному класику румунської та світової літератури Міхаю Емінеску. Його спорудили з ініціативи Обласного товариства румунської культури ім.Міхая Емінеску за погодженням з управлінням культури облдержадміністрації та на підставі рішення Глибоцької районної ради. Урочистості відбулися у день 124-х роковин з дня смерті великого поета – 15 червня. З цієї нагоди до райцентру прибули і гості з навколишніх сіл, сусідніх районів, Чернівців та сусідньої Румунії.



До почесної місії — символічного відкриття погруддя Міхаю Емінеску — запросили голову обласного Товариства румунської культури ім. Міхая Емінеску Василя Бику, голову обласної ради Михайла Гайничеру, голову райдержадміністрації Миколу Загарюка, голову районної ради Валерія Ротаря, голову Ліги прав людини національних меншин Аркадія Опайця, віце-консула Генерального Консульства Румунії у Чернівцях Денісу Габор, народного депутата України Івана Попеску та учнів Карапчівського ліцею ім. М.Емінеску Мар‘яну Банческу та Георгія Леорду. Під час відкриття Йорданештський хор «Фіій Арбороасей» виконав «Молитву» на вірші відомого поета.
Шлях до встановлення погруддя був тернистим. Формальностей багато, не всі сприйняли цей вчинок з відкритою душею, а одиниці навіть обурювались.
Доказом того є й те, що в ніч з 13 на 14 червня група зловмисників-вандалів зняли голову з погруддя та зникли. І тільки завдяки спритності Аркадія Опайця, його друзів-скульпторів та на прохання перших осіб керівництва області і району погруддя реставрували, а свято відбулося вчасно.
 На слова подяки заслуговують Михайло Папієв, Михайло Гайничеру, Георгій Галиць, Микола Загарюк. Звичайно, неприємна подія миттю облетіла і Україну, і сусідні держави, набувши міжнародного розголосу, адже була й реакція МЗС Румунії. А це серйозна «ведмежа послуга» для нашої держави відносно її євроінтеграційних процесів.
Отже, і про це у своїй промові говорив голова Товариства ім. Міхая Емінеску пан Василь Бику. Він зазначив, що М.Емінеску  подав нам ще один урок про те, що не можна піднімати руку на чуже. Для когось Емінеску — це символ нації. Василь Миколайович подякував всім за підтримку, за сприяння, навіть тим вандалам, які розбили погруддя, чим довели відсутність своєї національної гідності, — сказав В.Бику.
До присутніх звернувся голова обласної ради Михайло Гайничеру, який зазначив, що це свято не тільки для району чи області, а для всіх, хто знайомий з творчістю великого поета та хто любить його.
Ми пишаємося тим, що у нас є Юрій Федькович, що у нас є Міхай Емінеску, що у нас є Сіді Таль, адже всі ми буковинці,  — наголосив голова райдержадміністрації Микола Загарюк. Тому коли йшла мова про створення у Глибоці Алеї видатних людей всіх національностей району, я підтримав цю пропозицію і радий, що  її розпочато.
Голова районної ради Валерій Ротар – людина, яка поруч зі мною найбільше піклувалась про встановлення погруддя. У своєму слові до присутніх Валерій Манолійович сказав, що саме повернувся з Румунії, де побачив подібні бюсти Тарасу Шевченку, Ользі Кобилянській і це надзвичайно приємно. Кожен народ має свої постаті: росіяни —Пушкіна, українці – Шевченка, поляки – Міцкевича, а ми, румуни, — Емінеску. У школі ми виховувались на його віршах, тому сьогодні я надзвичайно радий, що ця робота здійснена і ,сподіваюсь, на Алеї з’являться й погруддя інших видатних людей.
Селищний голова Костянтин Горячко висловив вдячність румунській громаді за те, що вони зберігають свої традиції та мову, за те, що цінують своїх пращурів і підкреслив: ніколи нікому не вдасться створити протистояння між нашими народами, вони завжди житимуть у мирі та дружбі.
Віце-консул Генерального консульства Румунії у Чернівцях пані Деніса Габор  говорила про актуальність творчості Емінеску та її важливість для буковинців, адже саме тут він написав перші свої твори та провів найкращі молоді роки.
Народний депутат Іван Попеску нагадав всім слова іншого великого румунського пісняра Нікіти Станеску: «Наша країна – це румунська мова», а Міхай Емінеску – це наша душа, — додав Іван Васильович. Міхай Емінеску завжди черпав свою філософію та енергію від Штефана Великого, тому часто навідувався у монастир у Путні. Ми ж повинні любити мову і наші духовні цінності так, як любив їх Великий Поет.
Це четвертий пам’ятник, до встановлення якого задіяний пан Аркадій Опаїць, однак таких складнощів  у нього ще не було. Не доводилось йому зустрічати і такого  варварства.
Кілька років тому Аркадій Сильвестрович сказав мені: якщо покладу йому на стіл рішення про встановлення погруддя та збудуємо постамент, то він особисто привезе  готовий бюст. Так і сталося, копію мистецької роботи румунського скульптора Іона Ірімеску Аркадій Опаїць зі своїми друзями-скульпторами виготовляв за власний рахунок.
Перед присутніми виступила й місцева письменниця, голова районної організації Товариства «Просвіта» ім.Т.Шевченка Олександра Возняк. Вона читала Емінеску у перекладі на українську, зупинилася на його філософії та висловила думку, що у наших школах (не тільки румуномовних) варто вивчати твори Емінеску та його мову. До речі, коли дитина вчить у школі три мови, а на перерві розмовляє четвертою рідною, яку не вивчає, то це дещо дивно. А законодавство нашої держави у цьому напрямку ідеальне.
Присутніх також привітали з подією директор дирекції культури Ботошанського повіту Дануц Гуцу, керівник делегації з міста Тирговіште Міхай Дуку, письменник Мірча Лютик, ветеран культурної ниви Михайло Горбань, директор Ботошанського театру для дітей та молоді «Василаке» Флорін Аіоніцоає. Хор «Драгош Воде» виконав пісні на вірші Емінеску.
Після покладання квітів благочинний району отець Іоан Горда разом з отцем Марчелом Ніцу з Йорданешт та тутешнім хором, яким керує отець Василь Пожога, освятили  погруддя.
Одним подобається, іншим ні – це проблеми кожного окремо. Загалом Міхай Емінеску є символом багатьох меншканців Глибоцького району (тут мешкає понад 50% румуномовного населення). Його пам’ятники стоять у Чернівцях, Новоселиці, Герцах, але ніде над ним не знущались. І хочу повторити слова, які я сказав під час урочистостей: 72 роки тому назад в ніч з 13 на 14 червня хтось хотів знищити наші сім’ї та депортували їх до Сибіру. В ту ж ніч  минулого тижня хотіли вкрасти національний символ. Не вийшло. Мій прадід, якого я добре пам’ятаю, розмовляв зі своїми сусідами і румунською, і українською, і німецькою, і навіть польською. Але вони пили чарку і нікому у голову не приходило те, що говорять сьогодні окремі особи, які не розуміють, що таке Буковина. Я переконаний, справжні румуни і справжні українці та й не в останню чергу представники всіх національностей цього краю завжди житимуть у мирі і дружбі.
Дехто вважає: краще б зробили щось інше, наприклад відремонтували дороги, аніж встановлювати черговий пам’ятник. Наголошую, що все зроблено на кошти спонсорів, без жодного гроша з бюджету.
Щира вдячність підприємцю Георгію Шкробанцю, який виконав роботи з благоустрою та збудував постамент, а також Івану Багняну з Петрівців та Мірчі Попеску з Купки і всім тим, хто допоміг бодай добрим словом.



Список колективів та осіб, які пожертвували на будівництво пам’ятника:
Члени районного методоб’єднання  вчителів румунської мови району (гол. спеціаліст управління освіти Домніка Міхай) — 3550 грн.;
Карапчівський ліцей ім. Міхая Емінеску — 1620 грн.;
Члени Ясського відділення Асоціації «Астра» (голова Арета Мошу) — 5800 грн.;
Школи:
Просокирянська (директор Лариса Ніколаєску) – 240 грн.;
Купська (директор Костянтин Богданюк) – 210 грн.;
Йорданештська №1 (директор Флоря Шапка) – 1000 грн.;
Йорданештська №2 (директор Маринела Кирчу) – 550 грн.;
Станівецька (директор Георгій Яценюк)  – 320 грн.;
Димківська (директор Василь Гумельник) – 520 грн.;
Грушівська  (директор Аурел Попович) – 500 грн.;
Багринівська (директор Михайло Акатріні) – 700 грн.;
Волоцька (директор Георгій Поклітар) – 1000 грн.;
Синівецька  (директор Олена Панчук) – 500 грн.;
Сучевенська (директор Степан Сучеван) – 475 грн.;
Гендиректор ТзОВ «Надія»  Василь Бічер подарував будівельних матеріалів на суму 4000 грн.;
Ротар Валерій – 1000 грн.;
Бику Василь – 1000 грн.;
Шапка Микола  - 2000 грн.;
Бостан Лора – 1000 грн.;
Постевка Іван А. – 100 грн.;
Постевка Петро Г. – 100 грн.;
Божеску Чіпріян – 200 грн.;
Бойко Сільвіян – 500 грн.;
Штефанеллі Дору – 200 грн.;
Антонеску Іон – 230 грн.;
Меглей Ілля – 400 грн.;
Чобану Георгій та Валеріу Іфтімє – 3150 грн.;
Шкробанець Іон – 500 грн.;
Ротару Людмила – 200 грн.;
Ковальчук Дмитро – 200 грн.;
Попеску Іван В. – 300 грн.;
Божеску Михайло та Ауріка – 300 грн.;
Вероніка Октав‘ян  – 200 грн.;
Скрипа Тітус – 500 грн.;
Кравчук Георгій – 300 грн.;
Німіжан Тоадер – 200 грн.;
Нікіта Василь– 300 грн.;
Тимофтій Петро – 200 грн.;
Медведь Адріан – 500 грн.;
Броаска Іон – 100 грн.;
Іонец Ілля – 100 грн.;
Місікевич Дорін – 100 грн.

Міліція знайшла вкрадену частину погруддя Емінеску
Через дві години після урочистого відкриття погруддя Емінеску глибоцька міліція знайшла вкрадену частину у ставку села Димка, куди зловмисники перевезли її на таксі. Міліції вже відомі особи, які це зробили. Заведено кримінальне провадження. Суд надасть оцінку цим діям. Про це ми обов’язково повідомимо, коли будуть офіційні результати.

Микола Шапка.




Переглядів: 576 | Додав: Newday | Рейтинг: 0.0/0
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
nanewday@mail.ru