На жаль, збереглося лише декілька примірників „Нового шляху”. Якщо бути точнішим, 3 номери повністю (1-й, 2-й та 7-й), а ще друга сторінка газети від 17 лютого 1945 року. Небагато, але достатньо, аби зробити певні висновки про видання зокрема та про життя району в цілому.
Виходив часопис на 2 сторінках як орган Глибоцького РККП(б)У та райвиконкому Чернівецької області. Чіткої періодичності не було, а тираж коливався від 500 до 800 примірників. Власне, найбільший наклад спостерігаємо у дебютному номері, а у наступних починає зменшуватись. Придбати районну газету можна було за 15 копійок.
Відповідальним редактором був О.Т. Литвиненко, про якого детальної інформації немає. Серед постійних авторів — О.Олексієнко, який веде рубрику „Партійне життя”, Ф.П.Іваненко здебільшого інформує про різноманітні наради, а також А.Г. Сінявський — автор матеріалів про сільське господарство.
На сторінках видання зі своїми публікаціями виступають директор спиртового заводу Рев’якін, голова райвиконкому Р.А. Литвинюк, директор машинно-тракторної станції А.В. Петренко, агроном райземвідділу В.А. Жук тощо.
Володів „Новий шлях” і власною друкарнею. Про це свідчить напис у вихідних даних, де, зокрема, зазначено: „Адреса редакції — с. Глибоке, друкарня газети „Новий шлях”.
Інформацію, яку подано, можна розділити на декілька блоків. Насамперед, тут розміщені великі за обсягом матеріали про партію та її керівників. Для прикладу, у першому ж номері з’явилась стаття про Йосифа Сталіна, а поруч його фотографія з підписом „Слава великому Сталіну”. Тут можна прочитати і про Володимира Леніна.
Окрім матеріалів про великих вождів, газета багато пише і про життя району. У статті „До нових перемог” повідомляється, що трудівники Глибоччини зібрали понаднормово 40 тис. пудів хліба, а також значно перевиконали план заготівлі дров та спирту.
Власне, про трудові успіхи наших земляків читаємо і в наступних випусках „Нового шляху”. Так дізнаємось про тракториста О. Горьковенка, який перевиконав норму на 135%, про найкращого мідника І. Пономарюка, про зразкову селянку з Димки В.Василько, про блискучі результати праці робітників спиртозаводу, про щедрих жителів Опришен, Станівців та Петрівців, які зібрали та відправили солдатам на фронт 2824 кг хліба, кількасот курей, понад 200 яєць, а також гроші.
Інформує видання і про підготовку до сівби, де автор зазначає, що найкраще постарались селяни із Слободзії (мабуть Слобідки) та Опришен.
На сторінках „Нового шляху” публікують і заклик до жителів Йорданешт, у якому закликають місцевих селян до „соціалістичного змагання за високий урожай”.
Життя району представлене також різноманітними повідомленнями про партійні збори чи наради вчителів. Зокрема, у публікації „За що критикували секретаря?” О.Олексієнко (ведучий рубрики „Партійне життя”) подає інформацію про бездіяльність секретаря Шестопала, якого звільнили з посади. Натомість Ф.П. Іваненко повідомляє про нараду вчителів району, де гостро критикували роботу райвідділу народної освіти, а також діяльність окремих вчителів та шкіл.
Велику увагу газетярі приділяють висвітленню військових операцій: у рубриці „Від радянського інформбюро” регулярно з’являються оперативні зведення про тріумфи радянської армії. Тему боротьби з німецькими загарбниками продовжує вже згаданий автор Іваненко. У гуморесці „Акула” він порівнює фашистську Німеччину зі звіром, „який проковтнув понад десяток нещасних держав” та „роззявив пащу на Русь”. Однак акулі настав кінець, адже за справу взялись червоні воїни.
Чимало писали і про міжнародне життя. Такі рубрики, як „За кордоном” або ж „В останню годину” містять невеличкі повідомлення про події у світі, здебільшого у Лондоні. Подають також інформацію про різноманітні візити, призначення послів, а в одному з номерів ціла сторінка присвячена Кримській конференції, у якій взяли участь Сталін, Черчилль та Рузвельт.