Минулої п’ятниці селище Глибока відзначало славну і надзвичайно знаменну дату – 575 річницю з дня першої письмової згадки. Цьогоріч ця подія співпала із святкуванням ще двох, не менш величних свят, – Дня Конституції та Дня молоді.


Історична довідка: Перша письмова згадка про Глибоку датована 20 червнем 1438 року. Вона подана як запустіла місцевість на «Чорній галявині», а у грамоті цього ж року молдавський воєвода Ілля І наділив цією місцевістю під назвою Глибока придворного суддю Петра Гудиму. Напевно тоді і виникло село Глибока. У літописах згадується про те, що в 1490 році церква Глибоки увійшла в підлеглість Радівецької єпархії. Пізніше молдавський господар Стефан ІІІ своєю грамотою ствердив передачу села Глибока придворному Юдці. Глибока зі своїми землями та угіддями протягом довгого часу була власністю феодалів і монастирів, а населення перебувало в особистій залежності від них.
У 1774 році Глибока, як і вся теперішня Буковина, була «відірвана» від Молдовської держави і потрапила під владу Австрії. У другій половині ХІХ ст. після скасування кріпосного права склались сприятливі умови для економічного розвитку краю. Будують спиртозавод, залізницю Чернівці — Вадул-Сірет — Сучава, яка проходить через Глибоку. Розвиваються ґрунтові шляхи, що сполучають Глибоку з іншими населеними пунктами Буковини. З 1887 року селище стає місцем недільних ярмарків, на яких торгували продуктами харчування, сільськогосподарським реманентом, виробами ремісничих промислів. Зростає кількість торговців та ремісників. Збільшується населення та його міграція. За переписом 1910 року населення складало 5549 чоловік. Переважна більшість займалася сільським господарством. З листопада 1918 р. по 28 червня 1940 р. Глибока входила до складу Румунії. 5 липня 1940 р. після вступу у край радянських військ було створено Краснодубровську волость з центром у Глибоці. До її складу увійшло 36 населених пунктів, які підпорядковувались 25 сільським радам. 8 квітня 1944 р. Глибоку визволили від німецько-фашистських загарбників. У 1956-у Глибока переведена до категорії селища міського типу.
Щирими словами у день свята глибочан вітав голова обласної ради Михайло Гайничеру,  віце-консул Генерального консульства Румунії у м.Чернівці Деніса Габор, делегації з Румунії, зокрема з м.Ботошани на чолі із заступником голови Ботошанської повітової ради Георгієм Сорєску, з м.Пятра-Нямц — на чолі з радником міської ради Василем Оуату, з м.Киндешть — на чолі з примарем Константином Чорнодолею, з м.Сірет — на чолі з примарем Андріаном Попою, з м.Гура-Гуморулуй — на чолі з примарем Маріусом Урсачуком, з м.Сучава — на чолі з сенатором Тіберіу Проданом. Польщу представляли делегації з м.Хойна на чолі з Доротою Добак-Харджинською та з м.Нароль на чолі з бургомістром Станіславом Вошом. Також глибочан вітали представники з Молдови (м.Оргей) на чолі з депутатом міської ради Сєржіу Пислару та з Кам’янця-Подільського на чолі із заступником міського голови Василем Строянським. На святі був присутній Народний депутат України Геннадій Федоряк.
Святкування розпочались з офіційної частини. У залі засідань голова районної ради Валерій Ротар  та селищний голова Костянтин Горячко підписали з окремими керівниками делегацій угоди про співпрацю. Зокрема Валерій Ротар підписав такі документи з керівниками делегацій з  м.Ботошани та Гура-Гуморулуй, а селищний голова Костянтин Горячко — угоди про співробітництво з представниками міст Пятра-Нямц та Сірет з Румунії, а також з польським містом Нароль.
У своєму вітальному слові голова райдержадміністрації Микола Загарюк зазначив, що відзначення Дня селища стало уже доброю традицією, і щорічно це свято збирає багато гостей з різних куточків нашого краю, сусідніх областей і держав, що є надзвичайно відрадно. Зокрема він підкреслив, що взаємні відвідини сприяють розвитку стосунків між нашими територіальними громадами, а також обміну досвідом в управлінні територіями: «Минулого тижня, перебуваючи вперше у м.Пятра-Нямц, я відкрив для себе нову Румунію. Тут я побачив німецький порядок у європейському місті», — підкреслив М.Загарюк. До речі, це місто за останні п’ять років отримало 150 мільйонів євро інвестицій завдяки європейським грантам.
 Голова райради Валерій Ротар зазначив: «Нещодавно два десятка сільських голів та керівників організацій району побували у комуні Киндешть Ботошанського повіту, а також у містах Сірет, Сучевіца, Гура-Гуморулуй, де ознайомились з роботою місцевих громад у рамках європроектів».
Селищний голова Костянтин Горячко висловив своє задоволення з приводу того, що запрошенням у таке маленьке містечко, як Глибока, не проігнорували представники міст далекого зарубіжжя.
Досить зворушливим був виступ керівника делегації з міста Пятра-Нямц пана Василя Оуату, який перед приїздом у Глибоку (вдруге) прочитав в Інтернеті історичну довідку про наш край. Він зазначив, що ми маємо багату історію і північ Буковини може стати візитною карткою України у рамках євроінтеграції, а Глибоцький район – це її ворота, — підкреслив гість. Польські гості запросили глибочан на свої свята, згадавши про те, що Європа без України є неповною, а сусідам вони готові завжди допомогти.
Біля селищної ради сформувався парад вишиванок — це трудові колективи селища демонстрували красу народних звичаїв. Хода рушила до Центрального майдану. Тут поцікавилась у присутніх чому саме так вирішили вдягтись на триєдине свято.
Сільвії Косован, родом із с. Стерче, квіткова блузка дорога ще як пам’ять про тепло маминих долонь, тож її одяг цінний автентичністю. Глибочанин Володимир Григорчук не просто цінує, а захоплюється цим диво-мистецтвом. У нього 5 вишиванок, хоч у планах мати 7, бо стільки днів у тижні. 2 розробив за власним смаком, одну придбав на Тернопіллі, іншу — на Львівщині, ще одна з’явилась під час успішного сходження на Говерлу.
Голова райдержадміністрації Микола Загарюк зізнався, що одягнена ним того дня вишиванка — подарунок від друга, є ще інша — презентована дружиною і дітьми.


Пролунав Гімн України і святкову програму „Квітни, Глибоко, для щастя і добра” розпочали привітання господарів та гостей селища: голови обласної ради Михайла Гайничеру, голів РДА та райради Миколи Загарюка і Валерія Ротаря, селищного голови Костянтина Горячка. У рамках заходів відбулось вручення дипломів 211 випускникам Глибоцького професійно-технічного ліцею. Як відзначив голова обласної ради Михайло Гайничеру, ці молоді люди готові до дорослого життя, а навчальний заклад — один з кращих в області. На думку Михайла Гайничеру, святкування у Глибоці вирізнялось мирним змаганням якнайкраще підняти настрій присутнім.
Звучали мелодії у виконанні заслуженого артиста України Олександра Сальникова, бажав п’яніти від кохання шоу-гурт „Вікторія”, додавали ритму барабанщиці, гарту — гурт „Чернігівські козаки”, відважності — каратисти клубу „Максимум”… Пісенні переливи гармоніювали під час конкурсу „Нові імена”. Проявити силу та спробувати отримати за це 100 гривень парубки могли на „веселому турнику”. Діти розважались на атракціонах, обирали кульки, дорослі — оглядали виставки-продажі, яких було чимало.
Дмитро Вельнечук представив ковані вироби гуртківців Глибоцького професійно-технічного ліцею, зокрема мангал-карету. Фруктовим павичем, смачною змійкою, гарячим шоколадом та вином із символічних фонтанчиків пригощали майбутні кухарі-кондитери. Народна майстриня художньої вишивки з Франківщини Галина Ванчуряк пропонувала придбати вишиванки. Сільські ради у окремих палатках пригощали своїми кращими стравами, демонстрували вироби народних умільців. До прикладу, Михайлівська представила бісероплетіння, вишивки, ткацтво, персональні виставки майстринь.
Ввечері молодь розважалась, завдячуючи громадській організації „Молоді регіони”. Виступив гурт „Стелсі” та бітбоксери. Дискотека завершилась запуском ліхтариків у нічне небо.

Деніса Габор,
консул Генерального Консульства Румунії у Чернівцях:
— Вельми рада бути у Глибоці на святкуванні Дня селища, Дня Конституції, Дня молоді. Хочу побажати усім жителям вашого району міцного здоров’я та нехай залишаються такими ж хорошими ґаздами, якими ми їх побачили під час нашого візиту.

Сєрджіу Пислару,
представник міської ради м.Оргей (Молдова):
— Я вперше гостюю у вас, але до цього представники нашого міста-побратима бували тут. Враження позитивні. Дякую керівникам району та глибочанам за гостинність. Вони засвідчили, що у них велике та добре серце. У Глибоці я відчув атмосферу єднання народів, які проживають у мирі та злагоді.

Наталія Будей,
Стерченський сільський голова:
— Стерченська сільрада також долучилась до торжества. Усіх присутніх вітаємо з потрійним  святом та бажаю гарного настрою на щодень.

Дмитро Столяр,
Луковицький сільський голова:
— Щиросердно вітаю вас та ваші родини. Зичу щастя, здоров’я та Божого благословіння. Чекаємо усіх охочих у Луковиці, яка незабаром відсвяткує своє 525-річчя.

Іван Михайлюк,
підприємець із с.Шепіт Косівського району Івано-Франківської області:
— Другий рік поспіль приїжджаю на запрошення голови райдержадміністрації Миколи Загарюка. З дочкою Марією привіз гуцульську бринзу, сирні коники, косички, а ще смерекові діжки, маслянки і медовуху, настояну на травах. Сподіваюсь, що це не останній наш візит.

Радували гостей свята дівчата та жіночки в оригінальних віночках з пахучого лугового сіна із с.Чагор.
— У четвер я побачила підводу, навантажену сіном, — розповідає сільський голова Вікторія ТКАЧУК. І тут мені спало на думку: а чому б не сплести віночки, адже це так красиво!
Чагорці привезли також оригінальні вишивки та картини місцевого художника Геннадія Пруського.

Євген УНГУРЯН живе у Глибоці, його родове коріння — у с.Нижні Синівці. Він з діда-прадіда гончар. Гості свята побачили, як майстер виготовляє з глини глечики, горнятка, миски... А його син Юрій торгував вже готовими виробами.

— Дуже хороше свято. Висока організація, — захоплено говорили соціальні працівники з Турятки Олена МАРЧУК та Вероніка ОГІЦОЙ. — Тут ми багато побачили. Можна скуштувати смачних страв і купити вироби народних умільців.

Окрім кованих хвірток, брам, лавок, мангалів та шашличниць на колесах й рейках, можна було побачити і купити домашню живність.

Андрій із Чагра привіз породистих кроликів, курей породи «Брама», «Білий велетень» та «Біло-голуба».

Газди із Йорданешт, окрім різних напоїв та наїдків, частували присутніх копченим будзом. Мабуть, не всі знають, що саме такий виготовляють лише у цьому населеному пункті та с.Карапчів.

Додавали настрою святу наймолодші учасники свята — дитяча хореографічна студія «Сонечко» районного будинку творчості та дозвілля. Наймолодшим учасникам — 4 рочки.

Вигравали музики  із Кам’янки.
А ми придбали гарні й корисні дерев’яні вироби.