В Опришенах є цегельня, підприємство з обробки деревини, автомайстерня, фермерські господарства. Але гордість села — місцевий музей.
У 60-х роках минулого сторіччя вчитель історії Пантелій Білецький почав збирати матеріали про історію села та його культурну спадщину. Щоправда, з різних причин тоді не вдалось відкрити музей, але знайшлись небайдужі послідовники, які продовжили роботу. У 2002 році створили раду, до складу якої увійшло 12 осіб, які й вирішили створити заклад, який нині носить ім’я Максиміліана Гакмана. Офіційне відкриття відбулось 18 грудня 2005 року.
В Опришенському музеї археології та етнографії дбайливо зберігають понад тисячу унікальних експонатів. У археологічному відділі представлені пам’ятки палеоліту, трипільської культури, середньовіччя, знайдені членами гуртка „Юні археологи” під час експедицій.
Вражає своєю унікальністю нумізматична колекція: рідкісні румунські, турецькі, угорські, польські монети. Перлиною колекції є молдавська срібна монета часів Богдана ІІІ (1504–1517 рр.). Привертає увагу відвідувачів і середньовічна зброя, знайдена на території села: стріли, списи, патрони, частина пістолета тощо.
Велику історичну цінність мають етнографічні екпозиції: автентичні вишиванки, народні костюми, знаряддя праці, серед яких ткацький верстат, пряслиця, зерновик, плуги, лопати, залізна сокира (XV ст). 
Зберігають копії перших письмових джерел, де згадують про Опришени, а також різноманітні документи австрійського та румунського періодів.
У колекції старовинних ліхтариків найцікавішим є експонат ХІХ століття, який складається з чотирьох скляних стінок, а всередині — невеличка свічка.
Радує око неповторна експозиція ікон та інших церковних предметів, серед яких ікона, що викликає дощі, Євангеліє ХVIII ст., Біблія 1909 року видання, хрест зразка 1847-го.
Зібрали опришенські знавці музейної справи і матеріали, які присвячені світовим війнам. Це, зокрема, розповіді та спогади односельців про сталінські репресії.
Щороку, 18 травня (у Всесвітній день музею), в Опришенах проводять традиційну акцію „Ніч у музеї” (триває з 18.00 до 24.00), яка дає можливість усім бажаючим ознайомитись з багатою культурно-історичною спадщиною села.

Перший навчальний заклад в Опришенах відкрили у 1886 році у будинку місцевого господаря. Пізніше на подвір’ї церкви збудували дерев’яну школу з двома класними приміщеннями і маленькою вчительською, а у 1923-у почали спорудження нового двоповерхового „храму освіти”, який здали в експлуатацію у 1926 році.
Спочатку у школі працював лише один учитель, який викладав кілька дисциплін. Проте з часом зросла чисельнісь учнів, тому збільшилась і кількість педагогів. Згодом освітня установа отримала статус семирічної школи, у 1964-у — восьмирічної, а 1976-го стала десятирічкою.
У 2004 році зусиллями обласної, районної і сільської влад та завдяки небайдужості місцевої громади 47 першокласників перейшли до новозбудованого корпусу.
Свого часу директорами школи були Теодор Білецький, Ілля Русу, Світлана Юдіна, Георгій Воронін, Георгій Семко. Нині школою керує Микола Боднарюк.
Сьогодні в Опришенській ЗОШ 309 учнів, працюють 37 педпрацівників. На базі навчального закладу діє гурток Глибоцького ЦТКСЕУМ „Юні археологи”, тут же відкрили кафедру „Археології, історії та краєзнавства” Буковинського центру археологічних досліджень ЧНУ, успішно виступає шкільний фольклорний колектив „Теленкуца”.

Хтось з відомих і мудрих казав, що всі дороги ведуть до храму Божого.
Вперше про Церкву Різдва Пресвятої Богородиці в Опришенах згадують ще у далекому 1490 році в одному з указів Штефана Великого. Згідно з історичними джерелами, то був дерев’яний, безкупольний храм з дзвіницею перед входом, який за час свого існування зазнав кілька капітальних реставрацій.
У 1909-у розпочали будівництво нової цегляної споруди, але на деякий час роботи припинили, адже на території села тривали військові дії. Лише 8 вересня 1927 року освятили новозбудований храм. Стару ж церкву перевезли до сусідньої Слобідки.
В Опришенах служило чимало священиків. На жаль, про їх життя знаємо мало. Відомо, що більшість з них були приїжджими. Найдовше правив отець Василь Павлюк (1962 – 2010). Нині у храмі господарює син Василь Васильович Павлюк.

Святкування 595-річчя села відбулось у місцевій ЗОШ. У заході взяли участь консул Генерального консульства Румунії у Чернівцях Іонел-Корнел Чобану, голови райради Валерій Ротар, Товариства румунської культури ім. М. Емінеску Василь Бику, районної ради ветеранів Петро Фока, професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ілля Попеску, сільський голова Микола Попович, письменник Дмитро Ковальчук, священик Василь Павлюк, голова батьківського комітету Георгій Попович.
Для поважних гостей вихованці школи під керівництвом педагогів підготували цікаву культурно-історичну програму: декламували вірші, співали, розповідали про історію Опришен.
Вирішили, що масштабніші урочистості проведуть 22 вересня, у день храмового свята.