Втілення даної потреби в життя залежить від двох головних факторів: діяльності самого вчителя, керівника із самоосвіти та дієвості системи безперервного підвищення кваліфікації, або, іншими словами, — від методичної роботи з учителем. Цією справою у школі керує завуч. Саме він є однією з ключових фігур та менеджером методичної роботи, саме від його компетентності залежить ефективна робота всього педагогічного колективу.
За роки роботи вчителем і заступником директора з навчально-виховної роботи я впевнилась, що у сучасній школі зросла потреба в кадрах, які здатні модернізувати зміст своєї діяльності шляхом критичного та творчого її вдосконалення, використання досягнень науки і педагогічного досвіду. Тому організація науково-методичної роботи є одним із основних напрямів діяльності заступників з навчально-виховної роботи.
Як зробити так, щоб кожен педагог працював ефективно? Звичайно, потрібен новий погляд на структуру і зміст науково-методичної роботи. І одне із головних її завдань – моделювання і створення умови для самореалізації та вдосконалення особистості, перш за все, педагога (а потім і учня).
Сьогодні за умови розширення сфери інформаційної діяльності особливого значення набуває проблема не лише розвитку інформаційної компетентності випускника середньої школи, а й його інформаційної культури. Таке завдання під силу лише школі з оновленим мисленням педагога. Серед таких у нашій школі досвідчені вчителі Олена Ігнатуш — вчитель української мови і літератури, Любов Шкробанець — вчитель математики, Наталя Шапка та Флоря Шапка — вчителі історії та правознавства, Євгенія Лук’янюк — вчитель румунської мови і літератури (румунська і світова), Марія Божеску — вчитель хімії та біології.
Актуальності набувають нові підходи щодо організації науково-методичної роботи в навчальному закладі, здатної підвищити професійну свідомість вчителя, щоб він зумів модернізувати зміст своєї діяльності шляхом критичного, творчого її вдосконалення. Цьому сприяють і традиційні форми методичної роботи, зокрема такі, як методичні об’єднання, творчі групи, семінари, практикуми і нові форми роботи.
Серед сучасних і ефективних форм та різновидів методичної роботи, які сьогодні у нас ще використовуються мало, засідання „круглих столів” з обміну досвідом та обговорення актуальних питань викладання навчальних предметів, тренінги з відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік викладання, майстер-класи, метою яких є вдосконалення освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів, забезпечення практичного оволодіння новими вміннями й навичками навчання та виховання школярів, постійне збагачення їх досвіду в процесі формування власної системи діяльності.
Наприклад, варто провести майстер-клас з виготовлення та застосування дидактичних матеріалів, тестових завдань, з розробки різних етапів уроків різних типів, з розв’язання проблемних задач тощо. Не менш цікавим вважаю випуск методичних бюлетенів, організацію творчих груп. Таким чином, інтенсифікація роботи з педкадрами у нашій школі дала хороші результати. Вже котрий рік поспіль наші учні здобувають по 20 призових місць у районних олімпіадах, по стільки ж — у творчих і спортивних конкурсах, посідають перші місця в обласних змаганнях з туризму. Вчителі-методисти працюють у творчих групах над підручниками та посібниками для вчителів та учнів.
Зокрема вчителі історії та правознавства Наталя та Флоря Шапки є авторами перекладу на румунську мову «Словника історичних термінів» та двомовної збірки «Розповіді з історії румунського народу». Окрім цього, мені було надзвичайно цікаво та приємно бути співавтором підручника «Румунська мова для 5 класу», а також перекладати підручники для 1 — 3 та 5 класів «Основи здоров’я».
Разом з тим є деякі соціальні проблеми сільського вчителя, які не сприяють самоосвіті. Це індивідуальне господарство, без якого тяжко прожити, сімейні проблеми, перенавантаження вчителя паперовою роботою, складання різних непотрібних планів (по школі я нарахувала їх близько 40).
Існує й проблема молодих кадрів, які приходять до школи методично непідготовленими і потребують чимало уваги з боку наставників. Прикро, але деякі досвідчені вчителі не бажають самовдосконалюватись і працювати по-новому. Як наслідок — доводиться важко працювати і завучам, особливо через перенавантаження паперовою роботою та великою кількістю різноманітних конкурсів, у яких треба брати участь (я нарахувала у минулому навчальному році близько 100).
І все ж, сподіваюсь, що потреби сучасної школи у недалекому майбутньому стануть реальністю, а вчитель знову буде справді поважною особою на селі, самодостатньою не тільки духовно, а й матеріально.
Марина ШАПКА,
заступник директора з НВР, вчитель румунської мови та літератури
Йорданештської ЗОШ І-ІІІ ст.
* * *
На знімку: під час засідання методоб’єднання вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін.
Фото Юлії Іонець.
