Хуліганів, які поглумились над погруддям М.Емінеску, покарали
Днями у районному суді розглянули кримінальну справу щодо притягнення до відповідальності 4 глибочан, які у ніч з 13 на 14 червня минулого року пошкодили погруддя класика румунської та світової літератури Міхая Емінеску.
 На лаві підсудних — Дмитро Грижинку, Олександр Куруляк, Василь Рибарчук та Віталій Тоненчук. Їхні протиправні дії кваліфікували за ч.2 ст. 296 ККУ, тобто хуліганство, вчинене групою осіб з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Досудові органи з’ясували, що 14 червня 2013 року, приблизно о 1-й годині ночі, обвинувачені, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, виявили своє невдоволення щодо встановлення пам’ятника. Зокрема, у матеріалах справи зазначається, що Д. Грижинку, О. Куруляк, В. Рибарчук та В. Тоненчук повалили на землю частину бюста поета (а саме голову), завантажили її у таксі (обвинувачені працюють таксистами), а згодом відвезли у Димку та викинули у місцевий ставок. Це підтверджують протоколи з місця подій, а також слідчі експерименти з обвинуваченими. Та й хулігани не заперечують причетність до злочину.
У ході судового засідання вони визнали свою провину та згодились відшкодувати матеріальні збитки (17246 грн.), завдані Чернівецькому обласному товариству румунської культури ім. М. Емінеску, яке й займалось встановленням постаменту та погруддя Емінеску, відповідно до рішень Глибоцької райради про створення у районі Алеї видатних людей представників різних національностей.
Моральне відшкодування обвинувачені не визнали. До речі, таку позицію підтримало і державне обвинувачення, тобто прокурор.
Попри визнання вини, підсудні були небагатослівними. Мовляв: „Визнаємо, жалкуємо, просимо пробачення, більше так не будемо...” Склалося враження, що перед суддею стоять не особи, які скоїли злочин, а школярі, які чи то розбили вікно, чи то прогуляли урок, а тепер намагаються уникнути покарання. Напевно, коли ламали погруддя були сміливішими.
Слід зауважити, що своїми протиправними діями, ця „четвірка” наробила чималої шкоди. Варто взяти до уваги хоча б той факт, що злочин був скоєний напередодні офіційного відкриття. Організатори були змушені терміново знайти майстра, який би за лічені години виготовив «нову голову». Не варто забувати ще й про те, що про цей неприємний випадок заговорили і в Румунії, і в Молдові. І це, безперечно, не личить нашому краю, де здавна представники різних національностей живуть у мирі та злагоді.
Зважаючи на те, що обвинувачені щиро розкаялись, активно сприяли у розкритті злочину, раніше несудимі, позитивно характеризуються за місцем проживання, а дехто з них має неповнолітніх дітей, суд вирішив призначити їм міру покарання, яка не пов’язана із позбавленням волі. Отож, їх засудили до 2 років обмеження волі шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік за умови, якщо вони протягом цього терміну не скоять новий злочин та виконають покладені на них обов’язки. Також засуджені зобов’язані відшкодувати матеріальні збитки (17246 грн.). Позовні вимоги щодо відшкодування моральних (немайнових) збитків суд не задовольнив.
Георгій СЕМЕНЮК.
P. S. Георгій Боднарюк, юрист, представник потерпілої сторони:
— Попередньо органами слідства дана подія була кваліфікована за ч.1 ст. 194 КК — умисне знищення або пошкодження майна. Однак, вважаючи на те, що була завдана шкода у невеликих розмірах, дії порушників перекваліфікували як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а кримінальну справу закрито.
Така постанова слідчого була оскаржена нами у місцевому суді. Суд встановив, що дані дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 296, що й стало основою обвинувального акту при розгляді справи 29 січня.
Саме ці процесуальні моменти, а також відсутність практики при кваліфікації подібних дій, стали причиною затягування процесу притягнення порушників до відповідальності. Однак слід зазначити, що бувають кримінальні справи, які розглядають і довше.
|
