Залишать по собі добру згадку
Життя розпорядилося так, що уродженець Приворок Костянтин Жиряда у свої 45 років разом із сім’єю виїхав у США, де і проживає ось уже 12 літ. Перші два з них щодня сідав за кермо великовантажного автомобіля і курсував дорогами Америки. Трохи освоївшись, склавши певну суму коштів, створив невелику власну компанію з перевезення вантажів. Та й сам, коли потрібно, теж водить «фури».— Але, як би там не було, — розповідає Костянтин Васильович, — туга за рідним селом не покидає мене. От і зараз, як бачите, знову приїхав у Привороки. Тут же і мій колега Віталій Мафтей, котрий теж живе і працює у США (на знімку обидва із сільським головою В. Чуляком — в центрі). Радий з того, що можемо побачити втілений задум у цей в’їзний знак.
А отой задум Костянтина Жиряди та ще одного сельчанина Івана Ковальчука зародився там, в Америці. Захотіли люди щось гарне й потрібне зробити для рідного села, порадились із іншими земляками, зібрали разом понад 5 тисяч доларів. Потім остаточно узгодили справу про спорудження в’їзних знаків за ескізами Василя Боднарюка у Привороках з боку Тарашан і Станівців із Тарашанським сільським головою. Саме Василь Костянтинович погодив із сільськими депутатами місце розташування і затвердили рішення сесії сільради. Уважно контролював їх спорудження. Вони тепер прикрасили в’їзд у село.
До речі, у 2018 році Приворокам виповниться 600 літ від першої письмової згадки. І, за словами Костянтина Жиряди, він та інші вихідці із села, котрі нині мешкають у США, мають намір не тільки приїхати на ювілей, а й зробити для села ще не менш потрібні справи, аби залишити по собі добру згадку.