Детально про Проскурово-Чернівецьку операцію розповів вчитель історії, заслужений вчитель України Іван Звоздецький. До речі, він народився саме у рік визволення нашого краю. Розповів, що Глибоку та Кам’янку звільнила танкова дивізія під командуванням полковника — двічі Героя Радянського союзу Івана Бойка (другу зірку Героя отримав за визволення Чернівецької обл.). Бойових дій як у Глибоці, так і у Кам’янці не було, бо наш край тоді був  «під Румунією». Наприкінці березня — початку квітня, коли радянська армія наступала,  румуни, відчуваючи небезпеку, завчасно полишили наш край.
Вчитель розповів цікаву деталь: спочатку кордон між Союзом та Румунією мав проходити річкою Сірет. Люди старшого покоління пам’ятають, коли із західної частини села евакуювали на протилежний берег ріки. Та згодом з’ясувалось, що у Москві знаходиться центр старообрядців, називається Білокриницька єпархія і кордон посунули на кілька кілометрів.
До школярів звернувся ветеран Великої Вітчизняної Дмитро Гуцуляк. Розповів, як вчився у румунській школі, яка була дисципліна і вимоги.
— Діти, цінуйте, що живете під мирним небом, маєте хороший одяг, хліб і до хліба на столі, простору школу, безкоштовне навчання, бо у моїй долі були важкі часи, — сказав Дмитро Миколайович.
— Загалом із села на війну забрали 720 чоловік. 157 повернулось, 123 занесені до Книги пам’яті. Нині тут мешкає 8 ветеранів, котрі, на жаль, за станом здоров’я не змогли прибути на зустріч (Георгій Воробець, Іван Мицак, Броніслава Шмідт, Георгій Білійчук та учасник бойових дій Дмитро Буждуга) — наголосив голова місцевої ветеранської організації Георгій Карлійчук, який 7 років очолює осередок.
Про військову службу розповіли ветерани Дмитро Лазурко та Петро Балан: «На фронт забирали у суботу та неділю. Половину відправили у Смоленськ, а решта — у м.Канськ для підготовки».
Діти виступили перед гостями із концертом. Юлія Іванчикова прочитала власний вірш, присвячений ветеранам. Їм вручили квіти.