Якщо для деяких людей вихід на пенсію стає початком відліку років, то, на щастя, не для всіх! На прикладі творчої особистості глибочанки Валентини Гуріної можна сказати, що після виходу на заслужений відпочинок життя тільки починається.
Авторські ляльки важливі своєю унікальністю, теплом ручної роботи, позитивною енергетикою. Вирішивши створювати таку красу, Валентина Миколаївна попросила поради у бібліотекарів районної книгозбірні, котрі показали енциклопедію національних костюмів. Розпочала з „українців”, на що чоловік дорікав: „Ти ж не дитина!”. А коли завершила — зацікавився: „Давай будемо разом створювати, адже це так цікаво і важливо правильно розрахувати пропорції тіла”.
Спочатку Валентина Миколаївна задумала створити костюми різних регіонів України, однак, зробивши першу лялькову пару, вирішила перейти до румунів, оскільки у них дуже красивий національний одяг. А далі взялась за поляків, білорусів, циганів, росіян.
І на щирому захопленні — справилась за місяць:
— За один вечір я створювала голівки, ручки, тіла. А наступного — костюми одній парі. У свята та вихідні — шиттям не займалась, — розповідає.
Цікаво, що взуття „українців” у пані Валентини — на каблучках, „румуни” у постолах, „цигани” — у чоботях, а „циганка” — босоніж і по-сучасному з пірсингом, у „росіян” — лапті. „Румунові” змайструвала кучму з каракуля, „румунку” підв’язала барвистою хустиною, „росіянці” вдягнула корону. У „росіянки” і „циганки” — довге волосся, „українка” — закосичена, а „полячка” — з короткою стрижкою. Вуса мають тільки „українець” і „циган”.
У планах пані Валентини — створювати й надалі „представників націй” і знайти їм гідне місце у квартирі. І біля всіх обов’язково буде національний прапор тієї чи іншої держави.