Новий день   
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » 2014 » Липень » 4 » Децентралізація влади – вимога часу
11:28 AM
Децентралізація влади – вимога часу

У вівторок відбулось засідання «круглого столу» на тему «Децентралізація влади – перший крок до реформи місцевого самоврядування в Україні». Ця тема на часі і про неї сьогодні чимало говорять. Без змін у системі виконавчої та представницької влади неможливі зміни у інших сферах життя. Саме на це наголошував, відкриваючи захід, голова Глибоцької районної ради Григорій Ванзуряк і представив гостей «круглого столу» — це Ігор Баб`юк — директор Буковинського центру виборчих технологій, експерт «комітету виборців» та Ігор Гаврада — кандидат політичних наук, доцент кафедри політології та державного управління ЧНУ ім. Ю.Федьковича. 

Два провали
 демократизації суспільства 

У 1992 році в системі українського державного управління на заміну голові райвиконкому приходить нова посада, яка титулується як Представник Президента України, а у 1994 році відбуваються чи не єдині насправді демократичні вибори в органи місцевого самоврядування, коли голову районної ради  обирають всенародним голосуванням. Однак ця система влади, яка вселяла надії у розвиток проєвропейського місцевого самоврядування, утрималась у нашій країні лише рік, коли демократично обраного керівника району і області у 1995 році замінив голова державної адміністрації. 
Чому так сталося? А тому, що на обраного керівника важко було впливати, особливо звільнити його та призначити людину, яку постійно можна шантажувати звільненням і диктувати їй умови. 
І до сьогодні ця система зберігається: у районі є два керівника – виконавчої та представницької гілок влади і які завжди вимірювались своїми повноваженнями і щоразу думали хто з них важливіший? І хоча я про це кажу не вперше, але готовий повторитись, що ці «змагання щодо важливості» завжди найкраще відчувала редакція районної газети, коли прес-секретарі кожного з них оприлюднювали інформації про діяльність перших осіб району. І це відбувалося при кожній без винятку владі протягом останніх 20 років. Але сподіваємось, що, нарешті, настав час змін. Тому теперішня Концепція децентралізації та реформування виконавчої та представницької влади широко обговорюється в суспільстві. Проблема одна: саме та, яку експерт Ігор Баб‘юк висловив під час відкриття «круглого столу» — це побоювання, щоб всі наміри реформування не  залишились, як у 2005 році, всього лиш обговорюваними, без втілення у життя. Це був другий після 1995 року запланований провал демократизації влади. 

5 кроків реформування влади та територіального устрою

Виходячи з вимог сьогодення, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яким керує віце-прем‘єр міністр України Володимир Гройсман, підготував Концепцію реформування влади і територій. З ним, до речі, можна ознайомитись на сайті Мінрегіонбуду. Також підготували пропозиції щодо змін у Конституції з приводу обговореного питання.
Політолог Ігор Гаврада ознайомив присутніх депутатів та працівників виконавчого апарату райради з основними змінами, які передбачають внести у систему управління територіями і назвав 5 головних кроків, які пропонує Концепція.
Крок 1. Визначення територіальної основи органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Тут пропонується те саме, що й у 2005 році, — укрупнення територіальних громад базового рівня. Планується залишити приблизно 1600 місцевих громад замість близько 15 000, які існують сьогодні. 
Крок 2. Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування різного рівня. 
Зазначимо, що є три рівня — це базовий, районний та регіональний.  Про укрупнення районів (другий рівень) поки що у Концепції не йдеться, хоча Ігор Остапович припускає, що це відбудеться пізніше в окремих областях. У нас на Буковині ці можливості мінімальні. Регіони, тобто області, які складають третій рівень, залишаться без змін.  
Розмежування повноважень має відбутись за принципом субсідіарництва: тобто найбільш базові потреби вирішують на найнижчому рівні. Що неможливо вирішити тут — передають вище.
Крок 3. Розмежування повноважень органів місцевого самоврядування і теперішніх органів державної влади.
Крок 4. Передбачає, аби за кожним рівнем публічної влади визначити необхідний обсяг ресурсів: фінансовий, податковий, логістичний, економічний тощо. 
Крок 5. Встановити відповідальність новостворених органів місцевого самоврядування перед виборцями і державою. 

Чи можливий третій провал демократизації?

На базовому рівні ради громад обиратимуть свої виконкоми. У населених пунктах, які входять до складу місцевої ради, працюватимуть старости сіл. Щоб людина, наприклад, не з’їздила у сільраду за довідкою, староста вирішує проблему на місці. 
На рівні району депутати обиратимуть голову районної ради та формуватимуть виконком. Аналогічно відбудеться і на рівні області. Відтак голів району та області не пропонується обирати всенародним голосуванням, що надасть можливість депутатам кучкуватись і обирати свого голову, який потім лобіюватиме їх інтереси. Як на мене, це один із великих недоліків Концепції. Чи не призведе це до третього провалу демократизації місцевої влади?
Районні та обласні державні адміністрації будуть ліквідовані і замість них введуть державні представництва, але вони залишаться без жодних виконавчих повноважень і матимуть лише чотири функції — з нагляду та дотримання законодавства, економічного розвитку та планування, утримання доріг обласного та державного значення у межах територій, координація діяльності органів виконавчої влади. Ці державні представництва схожі на префектури сусідньої Румунії.
Ще один момент Концепції — це хто і що повинен вирішувати. Найбільше компетенцій у місцевій громаді (їх 12), серед яких — соціальна допомога, організація пожежних команд, благоустрій, швидка та первинна меддопомога, муніципальна міліція, дошкільна освіта тощо.
На рівні району — 4 компетенції: утримання об’єктів спільної власності, вторинна меддопомога (теперішні лікарні), спеціалізована освіта, транспортна інфраструктура районного значення.
Для регіону передбачаються 6 компетенцій:  утримання об’єктів спільної власності, розвиток спорту, культури, туризму, спеціалізована освіта, третинна меддопомога (обласні та спеціалізовані лікарні), планування регіонального розвитку і транспортна інфраструктура регіонального значення. 
Для виконання цих компетенцій передбачається залишити чимало податків на місцевому рівні. Однак, як буде — побачимо, адже це поки що концепція. 
Учасники «круглого столу» досить жваво обговорили пропозиції мінрегіонбуду. Гості відповіли на запитання.

Микола Шапка.
Фото Петра Митранюка.

 

Переглядів: 308 | Додав: heavymetal2006 | Рейтинг: 0.0/0
Форма входу
Пошук
Календар
«  Липень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
nanewday@mail.ru